Психологічна служба

Антонюк Аліна Іванівна

(шкільний психолог)

Педагогічне кредо:
«Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне Серце любові,
 вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору,
 посипте добротою, додайте якомога більше віри і все
це добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного
вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху...!»

Психологічна служба закладу  

Проводить профілактичну, просвітницьку, консультаційну, психодіагностичну роботу серед школярів, батьків, педагогів.

Сприяє:

   -   формуванню особистісних якостей, розвитку психічних процесів учнів в школі; 

   -   створенню комфортного психологічного клімату для здійснення  освітньо-виховного процессу; 

   -   підвищенню рівня розвитку пізнавальних психічних процесів  (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага); 

   -   вивченню та формуванню особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвитку обдарованості дитини, підвищенню самооцінки; 

   -   розвитку комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів; 

   -   профілактиці та корекції поведінкових порушень в учнів.

Психолог проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

 Завдання практичного психолога ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

   - Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.

   - Психологічний супровід учнів 1-х,5-х та 9-х класів в процесі їх адаптації до навчання.

   - Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенні.

   - Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.

   - Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.

   - Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.

Важливим є досягнення співпраці гімназії та сім’ї

Слід відмітити, що успішність вирішення важливих проблем , пов’язаних із недисциплінованістю, важковиховуваністю, неуспішністю, невстиганням, дезадаптацією учнів, залежить від єдності зусиль чотирьох сторін:

  вчитель;

  учень;

  психолог;

  батьки.

Практика показує, що відсутність взаємодії, узгодженості думки однієї із сторін  утруднює розв’язання проблеми або ж з часом загострює її.

Важливим є досягнення співпраці із батьками:

   - інформування змісту проблеми;

   - переконання їх щодо важливості вирішення;

   - вивчення основ сімейного виховання;

   - визначення обізнаності  батьками особистісних якостей дитини.