A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Маморницька Вама гімназія Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

 

 

СХВАЛЕНО

Протокол засідання

педагогічної ради

від 01 вересня 2025 № 1

 

 

                                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор гімназії

_________ Ігор ТАНАСОЙ

«__»__________ 2025  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Маморницької Вама гімназії

на 2025-2026

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………..3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………….4

РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ……………………………………………....12

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..14

РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ……………………………………………………………….…21

РОЗДІЛ ІV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ………………………..31

РОЗДІЛ V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………41

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Освітня програма розроблена на основі законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» державних освітніх стандартів, зразків освітніх навчальних програм, курсів і дисциплін.

Структурно освітня програма є сукупністю освітніх програм різного рівня навчання  загальної середньої освіти. У програмі дотримано принципів спадкоємності та наступності, тобто кожна наступна програма рівня освіти базується на попередній.

У свою чергу, програма кожного рівня освіти у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їх реалізації. Таким чином, освітня програма – це сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності Маморницької Вама гімназії.

Освітня програма спрямована на формування загальної культури особистості учнів закладу освіти; їх адаптації до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, патріотизму, любові до Батьківщини, працьовитості, культури, поваги до прав і свобод людини, бережливого ставлення до екології та довкілля.

Освітня програма є чинною, починаючи від дати затвердження.

 

 

 

Пояснювальна записка

 

Маморницька Вама гімназія  знаходиться в комунальній власності, є юридичною особою, має  печатку. 

Розташована за адресою: Чернівецька область Чернівецький район с.Маморниця Вама  вул. Центральна,1

Директор:  Танасой Ігор Ілліч

Свідоцтво про державну реєстрацію: 1000281070010000042   від 02.12.2021

Реквізити: 21438195  

Засновником освітнього закладу є Острицька сільська рада

Рік заснування: 1968

За Статутом Маморницька Вама гімназія є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної,  початкової та базової середньої освіти.

 Статут закладу затверджено рішенням 2-го пленарного засідання  У сесії УІІІ скликання Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 311-05/21 від 11.06.2021  зареєстрований в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб

№  435308566874  від  06.12.2021 у новій редакції.

 

Ліцензований обсяг Маморницької Вама гімназії складає: початкова освіта- 112 учнів, базова  освіта - 75 учнів.

 

    У 2025/2026 навчальному році в закладі функціонуватимуть 9 класів, в яких будуть навчатися 131 учнів: у школі І ступеня – 4 класи (48 учнів), у школі ІІ ступеня – 5-9 класи ( 83 учнів),   дітей дошкільного віку –    20 вихованців.

 

 

Освітня програма (далі – Програма) розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; від 13 грудня 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; наказів Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22 р. «Про затвердження типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я.», від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня» (зі змінами від 13.09.2021 № 983 «Про внесення змін до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»); від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»; від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»; від 20.04.2018 р. № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітня програма містить:

  1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою
  2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
  3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
  4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
  6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітню програму схвалено педагогічною радою (протокол №1 від 29.08.2025 р.) та затверджено керівником закладу.

Цю освітню програму після затвердження оприлюднено на офіційному веб-сайті Маморницької Вама гімназії.

Маморницька Вама гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу освіти.

Освітня програма Маморницької Вама гімназії. є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта). Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності закладу освіти.

Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник; пошук, навчання та розвиток обдарованої учнівської молоді, сприяння професійній самореалізації, популяризація наукової діяльності та формуванню наукового світогляду.

Головними завданнями закладу освіти є:

  • виховання громадянина України;
  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
  • генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
  • створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
  • створення освітніх умов для формування дослідницьких компетентностей, розвитку здібностей та обдарувань, творчого та критичного мислення вихованців, розширення їх наукового світогляду;
  • проведення масових заходів дослідницько-експериментального, національно-патріотичного, громадсько-виховного, культурно-просвітницького спрямування тощо;
  • створення для обдарованих дітей та молоді розвивального освітнього середовища, у тому числі організація змістовного дозвілля відповідно до їх здібностей, обдарувань;
  • формування у здобувачів освіти наукового світогляду та навичок академічної доброчесності;
  • удосконалення професійних компетентностей педагогічних кадрів;
  • охоплення науковою освітою учнів засобами дистанційної освіти в умовах пандемії, воєнного стану;
  • створення умов для розвитку активної громадянської позиції, виховання та утвердження патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України, національно-патріотичного виховання учнівської молоді;
  • розвиток науково-педагогічного потенціалу, удосконалення професійної, науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

  • безпечні умови освітньої діяльності;
  • дотримання державних стандартів освіти;
  • дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
  • дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм:

I ступінь - початкова освіта;

II ступінь - базова середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентризму і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

  • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
  • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої освіти.

Місія закладу актуалізована вимогами часу, особливостями соціуму, урахуванням тенденцій процесів, які відбуваються в масштабах міста, країни, світу, визначає наступні стратегічні напрями:

  • задоволення потреб в якісній освіті шляхом підготовки високоосвічених, національно свідомих, висококваліфікованих, конкурентно спроможних на ринку праці фахівців, здатних задовольняти особисті духовні і матеріальні потреби, а також потреби суспільства у забезпеченні сталого інноваційного розвитку,
  • створення умов для виховання в учнів толерантності, здатності до діалогу,
  • реалізація форм і методів педагогічної взаємодії.

З урахуванням процесів, що є характерними для сучасної освіти в цілому у Закладі створені умови, за яких кожна дитина має можливість засвоєння нового, актуального досвіду взаємодії зі світом. Освітній процес Закладу, залишаючись тісно пов'язаним із загальноосвітніми стандартами, підпорядковується загальним тенденціям, що стосуються культурних і педагогічних процесів. Взаємовідносини «дитина – педагог» у Закладі побудовано на таких категоріях, як: «діалог», «зайнятість», «супровід», «поле успіху і досягнень». Вихованці Закладу реалізовують власну освітню траєкторію, зумовлену природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями.

Таким чином місія Закладу формує всебічно розвинену, освічену, стратегічно мислячу, конкурентноздатну, гуманістично спрямовану особистість з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистість готову до суспільного самовизначення, орієнтовану на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистість з творчим, перспективним мисленням, здатну знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечить її самовизначення та успіх у житті.

Візія  закладу визначена з урахуванням створення сприятливого середовища та умов для забезпечення освіти для сталого (збалансованого) розвитку, що є новим етапом формування компонентів комплексної системи освіти, коли її складові стають рівнозначними.

Отже, в Закладі адміністрацією, науково-педагогічними фахівцями створено сприятливе середовище для розвитку, удосконалення науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності. Що забезпечує один з аспектів особистісно орієнтованого навчання - створення умов для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, зумовленої природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями.

Пріоритетні вектори діяльності в 2025-2026н.р.

  • Розвиток дистанційної освіти;
  • Співпраця з освітніми округами та опорними школами;
  • Впровадження хмарних технологій у освітній процес.

Головні принципи освітнього процесу

  • гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;
  • єдність загальнолюдських і національних цінностей;
  • демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;
  • науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;
  • безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об'єднання зусиль Закладу з іншими закладами та організаціями;
  • цілісність і наступність світи, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;
  • добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;
  • самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;
  • практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

Початок занять о 08 год.30 хв.                  

Всі позаурочні заходи закінчуються не пізніше 16.00 год.

Тривалість уроків

- у 1 класі – 35 хвилин;

- у 2-4 класах – 40 хвилин;

- у 5-9 класах - 45 хвилин.

Тривалість перерв:

1 клас:

2-4 класи:

5-9 класи:

1 перерва 10 хв.

2 перерва 20 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

 

1 перерва 10 хв.

2 перерва 20 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

1 перерва 10 хв.

2 перерва 10 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

5 перерва 10 хв.

6 перерва 10 хв.

 

         Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

         Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової і базової школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

 

 

Навчальний план освітнього закладу дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову.

Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей.

         Розподіл годин між окремими курсами здійснюється за відповідними навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Предмети інваріантної складової навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом одного семестру за розкладом.

         Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано:

 

 

12 модулів для вивчення предмета «Фізична культура» (5-8 кл.);

  • Петанік
  • Дитяча ла
  • Флорбол
  • Доджбол
  • Баскетбол 3х3
  • Настільний теніс
  • Гімнастика
  • Рухливі ігри
  • Волейбол
  • Футбол
  • Gool Games
  • Футзал

 4 модулів у  9 класі.

  • Волейбол
  • Легка атлетика
  • Настільний теніс
  • Футбол       

    

У відповідності до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205.

Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:

- 1-2 класи – Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.,    затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України №1272 від 08.10.2019, додаток 1 до освітньої програми;

- 3-4 класи – Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.,   затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273, додаток 2, до освітньої програми.

Освітня програма базової середньої освіти (5 клас) передбачає адаптаційний цикл базової середньої освіти. Навчальний плани містить:

- перелік предметів, інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі;

- рекомендований розподіл навчального навантаження між навчальними предметами,  інтегрованими курсами обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, з урахуванням освітніх потреб учнів.

5 -8 класи - Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 (додаток 3),  із змінами  від 09.08.2024 р. наказ МОН №1120.;  9 клас  – наказ МОН від 20.04.2018 р. № 405 (додаток 4).

      Освітню програму укладено за освітніми галузями. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКИМИ НАВЧАННЯ

 

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-9 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту» ; Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.,   затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273, додаток 2, до освітньої програми; № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (зі змінами від 13.09.2021 № 983 «Про внесення змін до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»).

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2025-2026 навчальний рік становить:

 

-        для учнів 1-го класу   складає 805 годин/навчальний рік;

-        для учнів 2-го класу - 875 годин/навчальний рік;

-        для учнів 3-го класу - 910 годин/навчальний рік;

-        для учнів 4-го класу - 910 годин/навчальний рік;

-        для учнів 5-го класу - 1085 годин/навчальний рік;

-        для учнів 6-го класу – 1190  годин/навчальний рік;

-        для учнів 7-го класу - 1225 годин/навчальний рік;

-        для учнів 8-го класу – 1260 годин/навчальний рік,

-        для учнів 9-го класу - 1260 годин/навчальний рік;

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-2-х класів (додаток 1), для учнів 3-4-х класів (додаток 2), для 5-8-х (додатки 3), 9 клас  (додаток 4).   

 

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

 

 

 

Перелік освітніх галузей для 5-8 класів

-        Мовно-літературна

-        Математична

-        Природнича

-        Соціальна і здоров'язбережувальна

-        Громадянська та історична

-        Технологічна

-        Інформатична

-        Мистецька

-        Фізична культура

Перелік освітніх галузей для закладу освіти ІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

 

Навчальні плани ІІ ступеня  передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

 Результати навчання є внеском у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

 

№ з/п

Ключові

Компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною

рідною – у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, навчально-методичні комплекси, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7.

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8.

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9.

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію освітнього середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання);
  • окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласні та загальноліцейські проєкти). Роль окремих предметів в освітньому процесі за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проєктах;
  • позакласну освітню роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

 

ІІІ. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами

 

Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.

Мова навчання: румунська

   

                  Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття для учнів 1 - 9 класів організовуються за семестровою системою:

Структура 2025-2026 навчального року

 

І семестр – з 01 вересня по 26 грудня 2025  року

ІІ семестр – з 12 січня по 31 травня 2026 року.

Впродовж навчального року для учнів 1-9  класів проводяться канікули

(з можливістю перенесення термінів проведення канікул за виробничою необхідністю):

         - осінні   - з 27 жовтня  по 02 листопада 2025 року;

         - зимові  - з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року;

         - весняні  - з 23 березня по 29 березня 2026 року .

Додаткові канікули для 1 класу 08.02.2025 р.  – 16.02.2025 р.

 

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8 кл. у 2025-2026 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно рішення педради від 01.09.2025 (протокол №1) проводяться упродовж навчального року.

 

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих – тривалістю 30 хвилин (після другого і третього уроків).

Факультативні заняття і курси за вибором проводяться в період основяних занять із обов’язковою перервою за затвердженим розкладом.

У 2025-2026 навчальному році у закладі освіти сформовано 9 класів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність:

1-4 класів – 12 учнів

5-9 класів – 17 учнів

По закладу освіти – 15 учнів.

Мережа класів та контингент учнів

 

 

№ п/п

Клас

Всього учнів

1

1

12

2

2

13

3

3

11

4

4

12

5

5

19

6

6

13

7

7

22

8

8

14

9

9

15

 

 

129

 

 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2025 №808 при вивченні   інформатики – у 5, 7-х класах.

З урахуванням особливостей закладу освіти та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти варіативною частиною передбачено виділити додаткові години на:

  • збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

українська мова –  1 год.  у 9  класі;

Біблійна історія та основи християнської етики

 

У гімназії працює   група  подовженого дня (далі ГПД) для учнів 2-4 класів. Організація навчально-виховного процесу ГПД здійснюється згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Положення про групу продовженого дня» від 05.10.2009 № 1121, Наказу МОН від 25.06.2018 р.  № 677 «Про затвердження порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти», Листа МОН №1/9-503 від 18.07.2013 р. «Про використання інструктивно-методичних матеріалів з питань  створення  безпечних умов організації навчальнло-виховного процесу в групі подовженого  дня загальноосвітнього навчального закладу», Статуту закладу. Зарахування учнів до ГПД та їх відрахування здійснюється на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів.  Тривалість роботи групи продовженого дня 4 години.  Режим роботи групи продовженого дня та організації освітнього процесу схвалюється педагогічною радою і затверджуються керівником закладу.

 

 

У гімназії функціонує підрозділ   дошкільної освіти, який працює  на основі ст. 33,10 Закону України «Про освіту», ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту», в редакції 2001 року (№ 49, зі змінами), Базового компонента дошкільної освіти затвердженого наказом МОН № 615 від 22.05. 2012р. (у редакції наказу МОН України від 12.01.2021р. № 33), Постановою КМУ від 10 квітня 2019 року № 530, наказу МОН  України № 446 від 20.04.2015р. «Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у ДНЗ різних типів та форм власності», Положення про заклад дошкільної освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 р. № 86), Базового компонента дошкільної освіти (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 р. № 33), інших нормативно-правових актів. Діяльність роботи дошкільного підрозділу  також залежатиме від епідемічної ситуації  та військового стану у країні та  регіоні.

    Дошкільний підрозділ спрямовує свою діяльність у 2025/2026 н.р. на реалізацію основних завдань дошкільної освіти у контексті положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року,  схваленої  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.

    Головною метою дошкільного підрозділу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття  якісної дошкільної освіти. 

    Дошкільний підрозділ - підрозділ суспільно-динамічної діяльності, комфортний осередок, в якому дитина має всі можливості для розвитку дитячої індивідуальності.

    Відповідно до вирішення ключових завдань освітню програму діяльності закладу дошкільної освіти  буде зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя.

        Місія діяльності  дошкільного підрозділу полягає у наданні дітям дошкільного віку якісної дошкільної освіти і виходить із визначеного у

сучасній психолого-педагогічній науці поняття про те, що саме забезпечення емоційного благополуччя дитини в умовах сім`ї і дошкільного навчального закладу стає запорукою її успішного розвитку, і є головним критерієм оцінки його результату.

       Реалізація місії закладу полягає у забезпеченні емоційного благополуччя,  що сприяє розвитку  фізичного, психічного, соціального здоров’я  та повноцінній пізнавальній активності дитини, яка призведе до її успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи.

Концептуальними засадами в освітній роботі з дошкільниками є:

  • збереження культури дитинства, як своєрідного, унікального простору, що є особливим періодом життя людини – народження особистості, створення її  внутрішнього світу, виникнення зв’язків з зовнішнім світом;
  • створення умов для соціокультурного розвитку особистості дитини

         шляхом пізнання цінностей людства (культурно-пізнавальних, 

         гуманістичних, естетичних, моральних);

  • сприяння пізнанню та “вирощуванню” дитиною цінності свого “Я”

         (фізичного, когнітивного, соціального, духовного тощо) самоцінності 

         іншого “Я”;

  • забезпечення умов для розвитку фізичної культури та збереження

         здоров’я дитини;

  • всебічна підготовка дитини до школи, надання рівних шансів для

         вступу у початкову ланку будь-якої школи, забезпечення наступності у  

         роботі між дошкільною та початковою ланкою;

  • створення умов для соціально-емоційного благополуччя й адаптації

         кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння 

         культурно-комунікативних засобів спілкування. 

  

         Дошкільна група  «Сонечко»  здійснює освітньо-виховний процес у   2025/2026 навчальному році за художньо – естетичним напрямом. Працюцє за програмою «Впевнений старт» для дітей  старшого дошкільного віку,  рекомендовано Міністерством освіти і науки України  (Лист МОН України № 1/11-7684 від 01.08.2017 р.)

Навчальний рік у дошкільному підрозділі   починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, а оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня.

У дошкільному підрозділі  встановлено 5-денний навчальний тиждень. Мова навчання    - румунська.

Враховуючи підсумки освітньої діяльності за минулий навчальний рік вихователі продовжують спрямовувати свою діяльність у наступному році на вирішення методичної теми: «Забезпечення якісної освіти дошкільників шляхом ефективного педагогічного впливу на всебічний розвиток дитини та зміцнення здоров’я дітей»

 

Основні завдання дошкільних груп:

1. Впровадження інклюзивної освіти

2. Вивчення стану валеологічного та екологічного виховання дітей дошкільного віку.

3. Вивчення розвитку творчих здібностей дошкільників засобами залучання до участі у музичній театралізації румунських казок».

4. Вивчення стану готовності дітей до навчання в школі.

 

Заклад реалізує   форми охоплення дошкільною освітою дітей:   короткотривалого перебування.

   

Завдання програми - сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

Структура програми - визначення освітніх ліній відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, визначення загального обсягу навантаження на  вік дитини:   старший дошкільний вік (шостий рік життя). Освітня лінія програми завершується показниками компетентності.

Види діяльності

  Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Ознайомлення із соціумом», «Ознайомлення з природним довкіллям», «Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо), «Сенсорний розвиток», «Логіко-математичний розвиток», «Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування», «Здоров’я та фізичний розвиток». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

 Форми організації освітнього процесу

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію.

У  дошкільному підрозділі    планування та організація життєдіяльності здійснюється за режимними моментами з урахуванням ліній розвитку, які базуються на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.

Тип заняття обирає вихователь відповідно до теми та мети.

Реалізацію змісту освітньої програми здійснюють вихователі, практичний психолог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

                                                                                    складений відповідно Таблиці 2

                                                                                      Типової освітньої програми ЗЗСО

  Відповідно до наказу МОНУ від 08.10.2019 №1272

 

Навчальний план Маморницької Вама гімназії

для 1-2 класів НУШ  2025-2026 навчальний рік

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на рік

1клас

2 клас

Інваріантний складник

 

 

Мовно - літературна

Румунська мова

175 / 5

140 / 4

Українська мова

175 / 5

175 / 5

Іншомовна

 Англійська мова

35 / 1

70 / 2

Математична

Математика

140 / 4

140 / 4

Я досліджую світ(природнична, громадянська й історична,соціальна, інформатична, технологічна

здоров'язбережувальна галузі,

 

Природознавство

 

 

 

Здоров'язбережувальна

70 / 2

 

70 / 2

 

 

 

35 / 1

Технології

35 / 1

35 / 1

Інформатика

 

35 / 1

Мистецька

музичне мистецтво

35 /  1

35 / 1

образотворче мистецтво

35 / 1

35 / 1

 Фізкультурна

 

Фізична культура

105 / 3

105 / 3

Усього

   

805 / 23

840 / 25

Додаткові години на  предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття,  консультації.  

 

 

 

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження на учня

 805 / 23

 875 / 25

Всього фінансується  з бюджету(сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)

805 / 23

 875 / 25

 

  Директор  Маморницької Вама гімназії                        І.І.Танасой

 

 

                                                          

 

Додаток №2

                                                                                    складений відповідно Таблиці 2

                                                                                      Типової освітньої програми ЗЗСО

Відповідно до наказу МОНУ 08.10.2019 р. №1273

 

Навчальний план Маморницької Вама гімназії

для 3-4 класів НУШ 2025-2026 навчальний рік

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на рік

3 клас

4 клас

Інваріантний складник

 

 

Мовно - літературна

Румунська мова

105/ 3 + 1

105/ 3 + 1

Українська мова

210 / 6

210 / 6

Іншомовна

Англійська мова

70 / 2

70 / 2

Математична

Математика

140 / 4

140 / 4

Я досліджую світ(природнична, громадянська й історична,соціальна, інформатична, технологічна

здоров'язбережувальна галузі,

 

Природознавство

 

 

 

Здоров'язбережувальна

105 / 3

 

105 / 3

 

Технології

35 / 1

35 / 1

Інформатика

35 / 1

35 / 1

Мистецька

Музичне  мистецтво

35 /  1

35 /  1

образотворче мистецтво

35 / 1

35 / 1

 Фізкультурна

 Фізична культура

105 / 3

105 / 3

Усього

 

910 / 26

910 / 26

Додаткові години на  предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття,  консультації.  

1

1

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження на учня

910 / 26

910 / 26

Всього фінансується  з бюджету(сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)

910 / 26

910 / 26

 

 Директор  Маморницької Вама гімназії                        І.І.Танасой

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

до Типової освітньої програми для 5-9 кл. закладів загальної

середньої освіти  (наказ МОН України №235 від 19.02.2021,

(із змінами від 09.08.2024 наказ МОН №1120))

Навчальний план Маморницької Вама гімназії

для 5-8 класів на   2025-2026 навчальний рік

Освітні                       галузі

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

3      +0,5

2

Українська література

1,5  + 0,5

1,5  +0,5

1,5   +0,5

1,5+0,5

Іноземна мова (франц. мова)

2     + 0,5

2     +0,5

2

2

Румунська мова

2

2

2

1+1

Інтегрований курс літератур

Румунська літ-ра та зарубіжна

1,5  + 0,5

1,5   +0,5

1,5   +0,5

1,5  +0,5

Математична

Математика

4    + 0,5

4     +0,5

 

 

Алгебра

 

 

3

2

Геометрія

 

 

1      +0,5

2

Природнича

 «Пізнаємо природу»

1,5    + 1

1       +1

 

 

Географія

-

1      +1,5

2

2

Біологія

 

 

2

2

Хімія

 

 

1    +0,5

2

Фізика

 

 

2

2

Соціальна і здоров’язберж

 «Здоров’я, безпека та добробут»

Фінансова грамотність

1

1

1

1

 

 

 

1

Громадянська та історична

 Вступ до історії України та громадянської освіти

1

 

 

-

1,5

-

0,5   +0,5

 

1

Історія України

Всесвітня історія

0,5   +0,5

0,5 +0,5

 Інформатична

Інформатика

1   +0,5

1    +0,5

1

1,5  +0,5

 Технологічна

Технології

1 +1

1  +1

1

1

  Мистецька

Інтегрований курс мистецтва:

             Образотворче мистецтво

0,5   +0,5

0,5   +0,5

0,5 +0,5

 

             Музичне мистецтво

0,5   +0,5

0,5   +0,5

0,5   +0,5

 

Мистецтво

 

 

 

1

Фізична культура

Фізична культура

3

3

3

3

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами

6,5

8,5

5,5

6,5

Факультативи:

 

Біблійна історія та християнська етика

1

1

1

1

Літературна студія

 

0,5

 

 

Social English Studies (навчання ситуативного спілкування)

 

 

 

1

Основи екології та сталого розвитку

 

 

 

1

Загальна кількість навч. годин, що фінансуються з бюджету (без урахув.поділу на групи)

31

34

35

36

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

28+3

31+3

32+3

33+3

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор  Маморницької Вама гімназії                               І.І.Танасой

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

до освітньої програми ІІ ступеня, складений відповідно до таблиці 1 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018 №405)

 

Навчальний план Маморницької Вама гімназії

для 9 класу на   2025-2026 навчальний рік

 

 

Освітні галузі

 

Предмети

Кільсть кількість годин на тиждень

9

Мови і літера-тури

Українська мова

2+1

Українська література

2

Іноземна мова (фран. мова)

2

Румунська мова

2

Румунська література

 

2

Зарубіжна література

Історія України

1,5

Всесвітня історія

1

Основи правознавства

1

Мистецтво

Мистецтво

1

Математика 

Алгебра

2

Геометрія

2

Приро-дознавс-тво

Хімія

2

Біологія

2

Географія

1,5

Фізика

3

Техно-логії

Трудове навчання

1

Інформатика

2

Здоров’я і фізку-льтура

Основи здоров’я

1

Фізична культура

3

Разом

31+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації (використано). З них:

2

предмет:

посилене вивчення української мови

1

факультатив:

Біблійна історія та християнська етика

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

33+3

 

Директор  Маморницької Вама гімназії                               І.І.Танасой

 

 

 

 

IV. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів

 

І ступінь

Предмет

Програма

1 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

2 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22

 

 

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Я досліджую світ

 (інформатика)

3 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Інформатика

 

4 клас

      Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22

Математика

Французька мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Інформатика

 

 

 

 

ІІ ступінь

Предмет

Програма

5-8  класи

Українська мова

https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

Українська література

Румунська мова та  література

Іноземна мова (фран. мова)

Математика

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/ Інтегрований курс «Довкілля»

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

Етика* / Культура добросусідства* Біблійна історія та основи християнської етики / Інші курси морального спрямування*

Вступ до історії України та громадянської освіти

Інформатика

Технології

Інтегрований курс «Мистецтво»

 

 

 

 

 

 

 

9 9 класклас

Українська мова

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804).

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. Наказ МОН України 17.07.2013 № 983.

 

Українська література

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

Алгебра

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5-9 класи» (авт. Бурда М. І., Мальований Ю. І.,) (наказ МОН України від 07.06.2017  № 804)

Геометрія

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних   закладів «Математика. 5-9 класи» (авт. Бурда М. І., Мальований Ю. І.,) (наказ МОН України від 07.06.2017  № 804)

Румунська мова та  література

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Зарубіжна література. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Французька  мова

Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи» (наказ МОН від 07.06.2017 № 804)

Біологія

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Біологія. 6-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

Географія

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Географія. 6-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Хімія

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9              класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

Фізика

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Фізика. 7-9 класи». (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

Історія України

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Історія України. 5-9 класи». (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Всесвітня історія

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи». (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Правознавство

Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Фото без опису Трудове навчання

Навчальна прогама для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)   

Основи здоров’я

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи здоров’я. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Інформатика

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Інформатика. 5-9 класи» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

Фізична культура

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Фізична культура. 5-9 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

Мистецтво

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Мистецтво. 5-9 класи (авт. Л. Масол)» (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАРІАТИВНОГО КОМПОНЕНТУ

 

№ зп

 

Назва курсу

Науково-методичне забезпечення (програма)

1.

Я люблю англійську мову

 

(за Типовою освітньою програмою під керівництвом О.Савченко. М.Н.Шопуулко – Харків 978-617-09-4436-8 )

2.

Театральні замальовки

 

(навчальна програма з позаурочної освіти художню-естет. напрям. Київ 2016. Рекомендовано МОНУ. Шкура Г.А., Биковський Г.В.  )

3.

«Основ християнської етики»

 

 

 

 

 

 

 

 

V. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

     Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урок формування компетентностей;
  • урок розвитку компетентностей;
  • урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • урок корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному, дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ЗЗСО мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».

Упродовж навчання в 1-4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти 1 – 4 класів виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 01.09.2025 №1).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти початкової освіти (додаток 1 наказу МОН України від 13.07.2021 № 813). Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно, має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.   У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання зручно використовувати інструменти з орієнтованого переліку, наведеного в Додатку 1.

 

Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, повідомляючи учням та їхнім батькам.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання. Підсумкова оцінка за рік визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

Оцінювання учнів 5-8 класів

         Оцінювання учнів 5-8 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 року. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Основними функціями оцінювання є:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

         Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

         Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки начального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб i скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

         Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти i науки України визначає в установленому законодавством порядку.

         Оцінювання результатів навчання учнів здійснюються згідно з вимогами до обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі  компетентісного підходу.  Оцінювання  дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

         Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так i на різних його етапах (підсумкове).

         Оцінювання результатів навивання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета /інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів i засобів:

усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження;

аналіз портфоліо;

письмових  завдань  (окремі  навчальні  завдання,  зокрема  тестові з використанням IT, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проєкти; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

завдань із використанням IT (онлайн-тести, презентацій результатів завдань та досліджень, комп'ютерні продукти тощо);

caмooцiнювання, взaємооцінювання;

 комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

         Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних i змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

         Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися практичний психолог.

         Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різнях класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

         Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів  навчання  учнів  може  здійснюватися  очно  a6o  дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних(цифрових) технологій, зокрема відеоконференцій.

         Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

         У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності i запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

         Оцінка е конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (a6o осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

         Формувальне оцінювання — інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

         Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) відображає як процес навчання учнівства так i результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній пporpec протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації i повинне відповідати цілям i завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівняти діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого      уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформаційно (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює пoкaзники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об'єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов'язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

         Для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

         Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли учні із обов’язковими очікуваними результатами навчання, визначеними Державним         стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їх проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох a6o всіх rpyп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, i мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

         Підсумкове оцінювавши за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювавши за освітніми галузями (додаток 2) до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 з урахуванням різних форм i видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов'язкових результатів навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма трупами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювавши за освітніми галуззями.

         Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів  навчання,  застосовують  для  вироблення  навчальних  цілей на наступний період, визначення труднощів що постали перед учнями, та коригування освітнього процесу. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню, за рішенням педагогічної ради, протокол від 30.10.2023 №2 «Про визначення єдиного документа коригування оцінок учнів закладу».

         Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставлять на підставі загальних оцінок за I та II семестри a6o скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.

         Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

         Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, i фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

         Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів i слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

         Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювався. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);

середній (4–6 балів);

достатній (7–9 балів);

високий (10–12 балів).

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В освітній програмі

Маморницької Вама гімназії

на 2025-2026 навчальний рік

пронумеровано, прошнуровано ___________________сторінок

Директор ____________ Ігор ТАНАСОЙ

 

 

СХВАЛЕНО

Рішенням педагогічної ради

Протокол № ____ від _______ р.

Голова педагогічної ради

_________І.І.Танасой

 

 

                              

 

               

 

                                               

 

Маморницької Вама гімназії

Острицької сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області

на 2023/2024 навчальний рік

 

 

                                       Зміст освітньої програми

 

  1. Пояснювальна записка

 

  1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

 

  1. Загальний обсяг навчального навантаження

 

     4.  Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

 

  1. Перелік варіантів типових навчальних планів, програм та модельних навчальних програм

 

  1. Форми організації освітнього процесу та методи навчання

 

  1. Опис інструментів оцінювання

 

            Навчальні плани. Додатки 1-4

 

Пояснювальна записка

Маморницька Вама гімназія  знаходиться в комунальній власності, є юридичною особою, має  печатку. 

Розташована за адресою: Чернівецька область Чернівецький район с.Маморниця Вама  вул. Центральна,1

Директор:  Танасой Ігор Ілліч

Свідоцтво про державну реєстрацію: 1000281070010000042   від 02.12.2021

Реквізити: 21438195  

Засновником освітнього закладу є Острицька сільська рада

Рік заснування: 1968

За Статутом Маморницька Вама гімназія є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної,  початкової та базової середньої освіти.

 Статут закладу затверджено рішенням 2-го пленарного засідання  У сесії УІІІ скликання Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 311-05/21 від 11.06.2021  зареєстрований в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб

№  435308566874  від  06.12.2021 у новій редакції.

Освітня програма на 2023/2024 навчальний рік розроблена відповідно:

  • Конституції України;
  • Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
  • Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 347);
  • Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами та доповненнями);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року. № 688);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти»;
  • постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р. № 538,  від 26.02.2020 № 143);
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

 

  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • наказу МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України від  08.10.2019 №1272;
  • наказу МОН України від  08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
  • наказу МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 01.04.2022  № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;
  • наказу МОН України  від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8, (із    

    змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від

    24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160) «Про

    затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної

    середньої освіти»;

  • наказу МОН України від 25.04.2013 №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 №660, від 14.07.2015 №761, від 08.09.2020 №1115);

 

 

 

 

 

 

  • наказу МОН України від 14.07.2015 №762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 № 268);
  • наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
  • наказу Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» від 16 жовтня 2018 року № 1109;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536 «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти»;
  • листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
  • листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
  • Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205.

Освітня програма визначає:

 

 

·

·

 

 

 

 

 

           

 

 

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей:

- дошкільну освіту – додаток 1,2,3;

- початкової освіти – додаток  1, 2;

- базової середньої освіти – додаток 3-4 .

перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовними лініями

перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений      за змістовими  лініями;

 орієнтовну  тривалість  і  можливі  взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції,

а також логічної послідовності їхнього вивчення;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою; очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2;

зміст навчальних програм мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»

 

 

 

Мета освітньої програми:

  ·  створення умов для всебічного розвитку людини як особистості та  

         найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і    

         фізичних здібностей;

  ·  формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації    

         компетентностей;

  ·   виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного   

         вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і   

         суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного,  

         творчого, культурного потенціалу українського народу;

  ·   підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого  

         розвитку України та її європейського вибору.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 ·    дитиноцентрованості і природовідповідності;

 ·   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

 ·  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 ·   наступності і перспективності навчання;

  ·   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 · логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних    

        компетентностей;

 · можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

 · творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 · адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних

       можливостей, потреб та інтересів дітей.

       Зарахування учнів до Маморницької Вама гімназії здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють.

   До гімназії для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються

разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти, є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цій гімназії, чи є дітьми працівників. Здобуття загальної середньої освіти у закладі відбувається за очною (денною) формою при необхідності з використанням дистанційних технологій

(дошкільний підрозділ, 1 - 9 класи).

    Ліцензований обсяг Маморницької Вама гімназії складає: початкова освіта- 112 учнів, базова  освіта - 75 учнів.

 

 

    У 2023/2024 навчальному році в закладі функціонуватимуть 12 класів, в яких будуть навчатися 141 учень: у школі І ступеня – 7 класів (56 учнів), у школі ІІ ступеня – 5-9 класи (85 учнів), 2 групи дошкільного віку –    15 дітей.

     Головною метою освітнього  закладу є надання якісних освітніх послуг, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до

 самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.

Основним завданням освітнього закладу є:

- створення безпечного розвивального освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей;

- безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу;

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

- формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу.

         Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту», в закладі основними формами здобуття освіти є інституційна: очна (денна), дистанційна (за потреби).

         Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня - 5 днів.

         Дистанційна форма, передбачає здобуття освіти за опосередкованої

взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня - 5 днів;

         Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття для учнів 1 - 9 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 29 грудня 2023 року

ІІ семестр – з 15 січня по 31 травня 2024 року.

Впродовж навчального року для учнів 1-9  класів проводяться канікули

(з можливістю перенесення термінів проведення канікул за виробничою необхідністю):

         - осінні   - з 28 жовтня  по 05 листопада 2023 року;

         - зимові  - з 30 грудня 2023 року по 14 січня 2024 року;

         - весняні  - з 23 березня по 31 березня 2024року .

     Вихідні та святкові дні, протягом навчального періоду:

14 жовтня  - День захисника та захисниці України;

25 грудня  - Різдво Христове за Григоріанським календарем;

08 березня - Міжнародний жіночий день;

5 травня  - Великдень;

01 травня  -День праці,

09 травня  - День Перемоги;

 

Початок занять о 08 год.30 хв.                 Ранкова зарядка о 08.15-08.25

Всі позаурочні заходи закінчуються не пізніше 16.00 год.

Тривалість уроків

- у 1 класі – 35 хвилин;

- у 2-4 класах – 40 хвилин;

- у 5-9 класах - 45 хвилин.

 

 

 

Тривалість перерв:

1 клас:

2-4 класи:

5-9 класи:

1 перерва 10 хв.

2 перерва 20 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

 

1 перерва 10 хв.

2 перерва 20 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

1 перерва 10 хв.

2 перерва 10 хв.

3 перерва 20 хв.

4 перерва 10 хв.

5 перерва 10 хв.

6 перерва 10 хв.

         На кожному уроці в 1-4 класах через 15 хв.  проводяться руханки.

         Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

         Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової і базової школи.

 

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

 

 

  1. Загальний обсяг навчального навантаження

 

                Розподіл навчального навантаження здійснено за навчальними предметами та класами. Детальний розподіл на тиждень окреслено у навчальному плані відповідного класу.

 

Клас

Кількість годин на тиждень

Кількість годин на рік

1 клас

23

805

2 клас

25

875

3 клас

26

910

4 клас

26

910

Разом

100

3500

5 клас

31

1085

6 клас

34

1190

7 клас

33,5

1172,5

8 клас

34,5

1207,5

9 клас

36

1260

Разом

 169

5915

 

Навчальний план освітнього закладу дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову.

Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей.

         Розподіл годин між окремими курсами здійснюється за відповідними навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Предмети інваріантної складової навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом одного семестру за розкладом.

         Враховуючи освітні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків, результати анкетування та опитування, фахову підготовку педагогічних кадрів, технічне забезпечення закладу, у 5 класі по 0,5 годин виділено на вивчення інтегрованого курсу «Література (румунська та зарубіжна)»,  «Здоров’я, безпека та добробут», «Етика», «Французька мова»;

  • виділено по 1 годині на  вивчення інтегрований курс «Біблійна історія та християнська етика» у 7, 8, 9 класах; у 6-му класу – 0,5 годин;
  • виділено   1 годину  на підсилення вивчення української мови у 8  класі.

 Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано:

 

 12 модулів для вивчення предмета «Фізична культура» (5-6 кл.);

  • Петанік
  • Дитяча ла
  • Флорбол
  • Доджбол
  • Баскетбол 3х3
  • Настільний теніс
  • Гімнастика
  • Рухливі ігри
  • Волейбол
  • Футбол
  • Gool Games
  • Футзал

 4 модулів у 7-9 класах.

  • Волейбол
  • Легка атлетика
  • Настільний теніс
  • Футбол       

    

Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні Державного стандарту. Варіативна складова враховує додатковий час на окремі предмети, що надає можливість доповнити державний стандарт з метою надання більш якісної освіти та сформована відповідно з розробленими МОН України методичними рекомендаціями з питань викладання окремих предметів.

У 1-7 класах викладаються окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» по 1 годині.

У відповідності до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205.

Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.

Навчальні плани закладу спрямовані на задоволення освітніх запитів і потреб учнів та їх батьків. При складанні навчального плану враховано реальний стан навчально-методичного та кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі. Такі структура та зміст навчального плану спрямовують організацію освітнього процесу в закладі на розкриття та розвиток творчих здібностей учнів, створюють умови для майбутнього професійного самовизначення та самореалізації, а також формуванню та реалізації життєвих планів учнів.

 

4.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

 

         Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджених Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392( із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020) визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі та  навчальних програм.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів 1-6 класів:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,

усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

  

 Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і

заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

        

 

Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:

  1. мовно-літературна;
  2. математична;
  3. природнича;
  4. технологічна;
  5. інформатична;
  6. соціальна і здоров’язбережувальна;
  7. громадянська та історична;
  8. мистецька;
  9. фізична культура.  

 

    Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:

  • групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
  • спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
  • конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;
  • орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

   Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких: скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання; цифра після крапки означає номер загального результату навчання; наступна цифра означає номер конкретного результату навчання; остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

         Результати навчання   повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

 

 

 

 

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

 

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наскрізні лінії ключових компетентностей: 

 

 Наскрізна лінія

                               Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська  відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

        

 

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі  заклад працює над досягненням таких цілей та задач:

- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової загальної освіти на рівні вимог Державних стандартів;

- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння  освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

5. Перелік варіантів типових навчальних планів, програм та модельних навчальних програм

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти. Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:

- 1-2 класи – Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.,    затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України №1272 від 08.10.2019, додаток 1 до освітньої програми;

- 3-4 класи – Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.,   затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273, додаток 2, до освітньої програми.

Освітня програма базової середньої освіти (5 клас) передбачає адаптаційний цикл базової середньої освіти. Навчальний плани містить:

- перелік предметів, інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі;

- рекомендований розподіл навчального навантаження між навчальними предметами,  інтегрованими курсами обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, з урахуванням освітніх потреб учнів.

5 -6 класи - Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 (додаток 4),  додаток 3 до Освітньої програми.

Освітня програма базової середньої освіти (7-9 класи) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначена на основі побажань учнів та їх батьків, з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової:

- 7-9 класи - Навчальний план закладів загальної середньої освіти  з навчанням мовою корінного народу, національної меншини (додаток 4), складений відповідно таблиці 2 Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня») (додаток 4 до Освітньої програми).

     Освітню програму укладено за освітніми галузями. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Початкова школа

Предмети

Класи

Програма

Українська мова, англійська мова, математика, я досліджую світ, мистецтво, фізична культура

1- 2

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко (1-2 класи), затверджена наказом МОН України від 21.03.2018 № 268

Українська мова, французька мова, математика, я досліджую світ, мистецтво, фізична культура, інформатика

3-4

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко (3-4 класи), затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1273

 

5 – 6  класи

 

Українська мова

Модельна навчальна програма «Українська мова для класів з навчанням румунської мови. 5-6 класи» (автори Фонарюк Т.І.,

Кульбабська О.В., Костіна – Княжницька А.В., Сиротюк О.М.)

Українська література

Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)

Румунська мова

Модельна навчальна програма «Румунська мова. 5-6 класи. Для закладів загальної середньої освіти» (автори: Говорнян Л.С., Зазулинська Т.Г., Бику А.М., Микайлу М.Г.)

Література

(румунська та зарубіжна)

Модельна навчальна програма "Інтегрований курс румунської та зарубіжної література. 5-9 класи" для закладів загальної середньої освіти (автори Говорнян Л.В., Колеснікова Д.О., Мирон Л.Д., Криган Л.Г.)

Французька

Мова

Модельна навчальна програма " Іноземна мова. 5-9 класи" оваленко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самійлюкевич І.В., Добра О.М.,  Кіор Т.М.)

Математика

Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи»  для закладів загальної середньої освіти (авт. Бурда М.І., Васильєв Д.В.).

Пізнаємо природу

Модельна навчальна програма “Пізнаємо природу” 5-6 класи (інтегрований курс). Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г.,

Колісник Я.І.

Вступ до історії

Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

Інформатика

Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)               

Здоров'я та безпека

Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.)

Технології

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М.)

Образотворче мистецтво

Модельна навчальна програма “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л.М., Просіна О.В.) 

Музичне мистецтво

Модельна навчальна програма “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л.М., Просіна О.В.)  

Фізична культура

Модельна навчальна програма

«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші)

Етика

(Основи християнської етики)

Модельна навчальна програма «Етика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.)

     Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти розробив навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

 

 

Навчальні програми 7-9 класи

Українська мова

Класи

Програма

7-9

Українська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Українська література

7-9

Українська  література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Французька мова

7-9

Французька мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Румунська мова

Класи

Програма

7-9

Румунська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Література

7-9

Література ( румунська та зарубіжна) 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Історія України. Всесвітня історія

7-9

Історія України.Всесвітня історія. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Основи правознавства

9

Правознавство. 9 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Музичне мистецтво

 7

Музичне мистецтво. 5–7класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Образотворче мистецтво

 7

Образотворче мистецтво. 5–7 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Математика .Алгебра. Геометрія

7-9

Математика. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Біологія

7-9

Біологія. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

Географія

7-9

Географія. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Фізика

7-9

Фізика. 7–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Хімія

7-9

Хімія. 7–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Трудове навчання

7-9

Трудове навчання. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Інформатика

7-9

Інформатика. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Основи здоров’я

7-9

Основи здоров’я. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Фізична культура

7-9

Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи (затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407)

Мистецтво

8-9

Мистецтво. 8–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

6.Форми організації освітнього процесу та методи навчання

         Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

         Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок тощо.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, семінари, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок - дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учням, які готуються здавати іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

За необхідності освітній процес може відбуватися з використанням дистанційних технологій та у змішаному режимі із застосуванням сучасних засобів комунікації та освітніх інструментів: проведення онлайн-занять через Zoom, Skype, Gooql Meet; розміщення заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google Classroom, Moodle, Microsoft TeamsClassroom,; розміщення завдань та рекомендацій на сайті закладу; створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, WhatsApp тощо); використання національної електронної платформи «Всеукраїнська школа онлайн», на якій розміщено уроки з усіх шкільних предметів для учнів 5-9 класів; спілкування в телефонному режимі; листування через електронну пошту тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.  Впроваджуються інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником.

7.Опис інструментів оцінювання

         Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

         У закладі освіти розроблено систему оцінювання, що включає принципи, форми, методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну шкалу оцінювання та ілюструє культуру оцінювання, сформовану закладом освіти. Оцінювання результатів навчання учнів у закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), наказу МОН України №371 від 05.05.2008  «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», наказу МОН «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 №813, Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затверджених наказом МОН від 07.12.2018 №1362 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 09.01.2020 № 21, № 1096 від 02.09.2020), Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).

         Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

         Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

         Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

         Основними видами оцінювання результатів навчання учнів НУШ є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

         Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.        Важливим компонентом освітнього процесу в НУШ є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт- суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

         Однією з ключових рис в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу використовуватиметься вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Так, запроваджується поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

         Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

          Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

- підсумкового оцінювання, мета якого-співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

         Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання буде дотримано  алгоритм діяльності вчителя під час його організації:

  1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
  2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
  3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
  4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
  5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

         Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

         Оцінювання навчальних досягнень учнів базової школи здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

    Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.

   Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і малих групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання.  Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та  навчальної активності здобувачів освіти.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі  семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 -10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну. Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань- уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань-тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань-усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички-дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого - людей, явищ, природи, пізнання тощо.

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора